1 жовтня 2022 року у Київському музеї видатних діячів української культури (вул. Саксаганського, 93) відкрилася 5 персональна виставка юного київського художника Данила Ноздрі «Кольори Свободи» / «Colors of Freedom».
За творчістю цього юного митця ми з великим інтересом спостерігаємо вже третій рік поспіль. Наша рідна земля дуже багата на таланти! Головне – побачити їх, огорнути турботою, показати правильний шлях у Мистецтві… Все це можна сказати й про 13-ти річного живописця, який лише починає торувати свою стежину у світі сучасного мистецтва…
«Кольори Свободи» – це п’ята виставка юного художника — це реакція юного художника Данила Ноздрі на вторгнення рашистської орди на нашу землю…
Хоча деякі картини, які побачили глядачі на виставці у Київському музеї видатних діячів української культури, були намальовані талановитим київським школярем … ще ДО початку цієї страшної війни. Ось так! Передчуття? Інтуїція? Проникливість у суть речей ще до того, як щось має трапитися?
На творчий вогник до Данилка цього вечора зазирнуло чимало непересічних особистостей. Ті, хто через війну не зміг цього зробити, як, наприклад, Народний художник України Валерій Франчук (нині разом із сім’єю він тимчасово перебуває у Польщі), вітали героя цього вечора із допомогою сучасних засобів мобільного зв’язку. Маестро Франчук, який вже досить давно допомагає юному художнику у становленні його, як творчої особистості, закликав свого учня не зупинятися на досягнутому.
А ті, хто знайшли цього вечора час та можливість прийти на вернісаж «Кольори Свободи», говорили неординарному юному живописцю дуже потрібні слова.
ІРИНА КЛИМОВА, директор київського Музею Шолом-Алейхема: «Всі попередні виставки Данила Ноздрі, так само, як і ця, відбулися тому що вони того варті. А ми варті того, аби дивитися на його твори. Мені важко сказати: звідки у нього таке відчуття кольору? Звідки у нього таке відчуття композиції? Цим, на жаль, не завжди можуть похвалитися навіть дорослі професійні художники. А тут – ще дуже юний майстер, який вражає такими яскравими емоціями, які впливають на наші емоції, на наші відчуття… Данило Ноздря – художник дуже різноплановий. І це радує…»
НАТАЛІЯ БОНДАРЕНКО, мистецтвознавець: «Після трагічної події, яка сталася в Україні 24 лютого цього року, Данчик знаходиться у авангарді сучасного Мистецтва. І, певною мірою, його роботи є своєрідною базою для підростаючого покоління юних авторів в цілому. Саме цим мене приємно здивував рівень його нових робіт, які ми побачили сьогодні у стінах Київського музею видатних діячів української культури».
НАТАЛІЯ СУМСЬКА, Народна артистка України: «Як приємно жити у лоні талановитої творчої родини, яка тебе викохує, випещує, є своєрідним підгрунтям, для того, щоб ця дитина відбулася… Я просто гратулюю бабусі юного митця Тетяні Кремешній за те, що вона має таку потугу зробити для цієї об’єктивно обдарованої дитини дивовижний підмурок, який вже дає Данилові силу зробити так багато для мистецтва – у юному віці…»
ЮРІЙ РИБЧИНСЬКИЙ, поет, драматург, сценарист, Герой України: «Роботи Данила Ноздрі говорять про те, що у нього гарні гени, що він бачить навколишній світ так, як його бачили Скрябін, Червльоніс, інші геніальні автори, котрі музику не лише чули, а й бачили її – кольорами. На картинах юного митця – все, що відбувається після початку війни росії проти України у душі кожного із нас. Все тут є… Але частіше на полотнах художника Данила Ноздрі ми помічаємо колір крові. Це той колір, який, на жаль, замінив нам улюблені кольори українців – жовтий та блакиний… Якщо під час війни українські діти малюють саме такі картини, я думаю, ми – непереможні. Тому що юний художник Данило Ноздря не малює минуле – він малює сьогодення і майбутнє… І я, звичайно, зичу Данилкові стати справжнім великим майстром, яким в перспективі пишатиметься вільна від окупантів Україна».
Виставка київського художника Данила Ноздрі «Кольори Свободи» / «Colors of Freedom» працюватиме у Київському музеї видатних діячів української культури до 16 жовтня.
ДОВІДКОВО: Данило Ноздря вчиться у київській школі «Крила». Серед пращурів його родини – славетні постаті в історії нашої держави. А саме – військовий товариш гетьмана Івана Мазепи Максим Галузевський, перший перекладач Біблії українською мовою Пилип Морачевський, всесвітньо відомий художник – імпресіоніст Сергій Чепик.