Тендітна і ніжна, вона ніби випромінює сяйво жіночності. Те, що Марія — творча особистість, зрозуміло з першого погляду. Ви думаєте, що вона могла б грати на арфі, чи на клавесині, чи ще на якомусь старовинному інструменті. Але Марія бере в руки гітару. І починається магія…
Марія Шевченко
Лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, серед яких: Vilnius guitar competition 2017, Інтернаціональний конкурс I.C.M.U 2017, Відкритий конкурс «Віват, Гітара», Білорусь 2017, Всеукраїнський конкурс «Нове обличчя» 2018, Всеукраїнський конкурс «Belissimo — 2017»
Розкажіть про вашу професію і про інструмент
Класична гітара – доволі молодий інструмент, його історія нараховує 200 років, що доволі небагато в порівнянні, наприклад зі скрипковою школою, якій приблизно 400 років. Ми виконуємо переважно академічну музику, у нашому репертуарі твори не лише гітарних класиків ( Хоакін Родріго, Франциско Таррега, Ейтор Вілла-Лобос), але і композиторів всесвітнього значення ( Йоганн Себастьян Бах, Енріке Гранадос, Доменіко Скарлатті). Гітара дивовижний інструмент, може передати характери та настрої абсолютно різних стилів, жантів та епох. Інструмент, можливо, поступається силою звуку фортепіано, але сказати, що має менші можливості, однозначно не можна. Відомий французький композитор – симфоніст Гектор Берліоз навіть називав гітару «маленьким оркестром» і сам в юності грав на ній.
Інструмент тембрально багатий, струна звучить по- різному на кожній її окремій ділянці.
Як ви прийшли до вибору, як вирішили: «Ось це те, чим я хочу займатися в житті»? коли ви стали грати на гітарі?
З дитинства музика завжди була для мене чимось, що викликало захват. Я дивилась на музикантів, як на чарівників, і намагалася збагнути, як вони роблять такі дива. Досі пам`ятаю, як моя однокласниця грала на фортепіано. Нам було по 8 років, вона ходила до музичної школи. А я слухала її гру, як зачарована. Почала грати в 10, сказала батькам – хочу на гітарі. Через деякий час тато приніс з роботи старий інструмент, а я була в захваті! Просиділа за нею цілий вечір, просто так щипаючи струни. Через рік вже вперше грала на сцені в музичній школі. В коледж вступала з думкою про те, що я люблю цю справу. І безмежно вдячна батькам, які підтримали мій вибір.
А чи є у вас хобі, якщо музика стала вашим життям?
Так! Моя друга любов після гітари – вишивка, у ті ж самі 8 років мама принесла з роботи невеличку схемку для вишивання хрестом і ми разом з нею вчилися. Досі стоїть у нас в рамці, вишивали мадленького тигрика. Полюбила це одразу і досі займаюсь. Хрестик, бісер, стрічки. Хочу освоїти гладь. Мої роботи — портрети, пейзажі, натюрморти, ікони. Маю вишитий рушник. Мрію зробити вишиванку.
Також дуже люблю спорт. Фітнес, плавання, біг – це все додає сил, заряджає здоров`ям.
Чи пишете ви музику?
Я займаюсь аранжуванням. Пишу дуети, ансамблі. Маю переклад «Пісні Сольвейг» Едварда Гріга для гітари та флейти. Класична гітара – інструмент з неймовірно широким спектром можливостей. Дуже популярний напрямок у нас – транскрипції. Перекладів неймовірно багато. Найціннішими для мене особисто є переклади Баха. Він – музичний геній, фундамент, з якого зростає вся сучасна музика. Працювати з його музикою на гітарі – захоплююча праця, він чудово розкриває цей інструмент. Також багато сучасних виконавців поповнюють свій репертуар найрізноманітнішими перекладами. Наприклад, з фортепіано – на гітару. Мої колеги перекладали Рахманінова, Шопена Дебюссі.
Я вважаю це важливою працею, яка популяризує гітару та розкриває її можливості.
А яку музику ви самі слухаєте?
Найбільше – ту, якою займаюсь сама. Класичну. У світовій історії такий величезний запас музики, кожного дня відкриваєш нове. Дуже люблю знаходити інформацію про історію створення композицій, події з життя композиторів, які їх надихнули. Це допомагає краще розуміти зміст твору, а також – як я маю працювати і що доносити слухачеві, як виконавець. Обожнюю джаз і блюз! У дитинстві мала електрогітару, грали з друзями, мали навіть невеличкий бенд. Моя улюблена співачка – Дженіс Джоплін, такого геніального голосу я не зустрічала ніколи.
Що подобається грати найбільше?
Обожнюю французьких імпресіоністів. Impression – враження з французької. Це і в їх музиці, багато тонких емоційних порухів, швидка зміна станів. На гітарі особливо цікаво, є де розігнатись, ти шукаєш тембри, засоби виразності, способи донесення найменших деталей. Цікаво працювати з музикою Франциска Кленьянса, у його творчості поєднаний старий і новий композиторські стилі. Відповідно і у виконанні доводиться шукати різні шляхи передачі ідей.
І звичайно, Бах. Для мене це – основа. Основа мислення. Музика це ж не тільки емоції . Це думка через призму емоцій. І навпаки. Бах для музиканта – той, хто завжди має бути поруч. Ми всі вчимося від нього.
Чи вмієте Ви грати ще на будь — яких інструментах?
Мала чудовий досвід навчатися гри на сопілці. Грала на ній неймовірної краси концерт для флейти композитора Джованні Перголезі та багато української народної музики, дуже люблю фольклор. Трохи займалася флейтою, грала переважно власну музику: імпровізації, обробки. Зовсім трохи вмію на фортепіано . В оркестрі народних інструментів в університеті граю на домрі ( народний струнний інструмент).
Ваш улюблений інструмент?
Гітара , флейта і дудук! Можу слухати годинами кожен з них окремо і разом. Написано багато чарівної музики для гітари і флейти, розкішне поєднання тембрів ! Обожнюю ходити на концерти флейтової музики, для мене це – космічний інструмент. Дудук – вірменський народний духовий. Тембр прямо таки казковий. Послухайте обов`язково.
Ваш улюблений композитор?
Моцарт! Люблю його за безмежну глибину музики. Там все – і сонце, і дощ; сміх через сльози. Неймовірна проникливість, насичена емоційність. А скільки в ній радості ! Моцарт – це краса всесвіту!
Послухайте його концерт для флейти і арфи. Магія! Моя улюблена опера – його «Чарівна флейта» Опера – казка, її ідея – життєдайна сила любові. Мрію потрапити на цю виставу.
Розкажіть про концерт своєї мрії.
Кожен концерт для мене – мрія. І я безмежно радію, коли вони здійснюються. Багато років я мала ідею зробити концерт – виставку з моїми вишивками. Цього літа мені вдалося втілити її в життя – грали з друзями в чудовій бібліотеці «Деміївська» . Сподіваюся повторити це в майбутньому.
Що б Ви побажали нашим читачам?
Слухайте гарну музику, та навчайте ній дітей! Ходіть до музеїв з родиною! Це все так цікаво, воно надихає, радує. Взагалі, кожен день — це нагода дізнатися щось нове!