24 — 26 квітня 2019
у виставковому залі Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України експонуватиметься проект Андрія Блудова та «Лабораторії 20» (Віталій Сердюков, Олександр Білозуб, Юрій Барсук) «Station №5.».

Художники захоплюють виставковий простір мультимедійною інтерактивною інсталяцією. Вона складається з відеоарту, звукової інсталяції та інсталяції об’єктної.
Об’єктна інсталяція формується у вигляді зміясто викладених рейок-залізничних шляхів.
Прожектори відео направлені на два екрани, розташовані один навпроти другого, демонструють вагонні двері тамбуру, що розкриваються і закриваються, ритмічно хилитаючись пропускають незримих пасажирів; коридори з пасажирами і без них, вагони, пейзажі за вікном, рейки, зміну дня і ночі, — тобто візуалізують сам стан подорожі. Тут сконцентрований світ архетипів, пов’язаних з мандрівкою і важливими глибокими почуттями, що її супроводжують:
Глядач провокований прозріти світ архетипів, закладених в основу задуму: Station №5. Це станція, як узагальнений образ, як метафора особливого місця, що відряджає тебе у мандрівку й так само беззаперечно приймає, чи то наприкінці подорожі, чи то на шляху. Тут є місце усвідомленню тих самих архетипічних станів і переживань, властивих людині, яка рухається своїм шляхом, – очікування, розлуки, роздоріжжя, пригоди, пам’яті, надії.
Звук – м’яко, але наполегливо заповнює простір музично-речитативною мантрою «Гаятрі», яка логічно сполучається зі стуком коліс на стиках рейок.
Світло і темрява також персонажі проекту, що відіграють свою важливу роль. Вони є у відео, а також присутні як частина експозиції. В залі розлита темрява нічної подорожі, схожа на сон або глядацький зал у кінотеатрі, цьому сприяє мерехтіння екранного зображення. Примарне світло вихоплює променями ультрафіолету зміясті рейки під ногами, що світяться холодним неземним сяйвом і стають білими, спонукаючи глядача до нового витку роздумів і паралелей…
Створено своєрідний атмосферний театр без акторів, але з глядачем, зануреним у медитативний стан подорожі залізницею. Він створений митцем заради певного індивідуального інсайту для кожного.
Про що ж ідеться? Про нескінченність руху людського життя, вибір доріг, химерність їхніх сплетінь, перетікань та розходжень, про щастя цього руху і гіпнотичний стан занурення у себе, як у всесвіт яким переміщаємося безупинно.

Олеся Авраменко, 
куратор проекту, Ph.D(Art),
заввідділу візуальних практик ІПСМНАМУ,
заслужений діяч мистецтв України
www.mari.kiev.ua/

Презентація проекту 24 квітня 2019 року, о 19:00
м.Київ, вул. Євгена Коновальця 18-д