«Мало любити свій рідний край, його треба ще й знати»
М.Рильський
Останнім часом у світі кардинально змінюється ставлення до закладів культури, серед яких особлива роль відведена музеям, що цілком зрозуміло. Саме в музейних зібраннях зберігаються найцінніші надбання людства!
Музеї виконують безліч значущих функцій, але, на погляд журналу CHERCHER LA FEMME, в редколегії якого – виключно жінки, однією з надважливішіх функцій є виховна, яка реалізується через повагу до минулого рідного міста, краю та держави в цілому, бо саме там – відповіді на багато питань.
Низка інтерв’ю з представниками керівництва декількох державних музеїв, який приурочено до Дня Києва-2018, – наш внесок в розвиток духовного розвитку і зміцнення історичної пам’яті дітей і молоді, в справу підвищення рівня культури і самосвідомості українців.
Ознайомившись зі змістом нашіх публікацій, ви переконаєтесь:
СУЧАСНИЙ МУЗЕЙ – це незрівнянно більше, чим сховище історичних та художніх цінностей. В певному сенсі це – образ, що матеріалізується в той момент, коли ви перетинаєте поріг справжнього закладу культури, який дозволяє піти від буденності, знайти натхнення і розширити власні горизонти сприйняття світу. Що це буде – виставка, лекція, дискусія… захід, організований в форматі театралізованого дійства або квесту – вже не важливо. Головне – перебувати в цій атмосфері…
В останні кілька років Музей історії Києва стрімко увірвався в культурно-мистецьке життя Києва. Гучні музейно-виставкові проекти музею користуються популярністю не лише у відвідувачів, а й відзначаються фахівцями у сфері культури і мистецтва. Наш співрозмовник – Тетяна Костенко, перший заступник генерального директора «Музею історії Києва».
— Пані Тетяно, помітно, що в Музеї історії Києва вирує життя, де кожен може знайти для себе щось цікаве та пізнавальне. Зізнайтесь, у чому унікальність та секрет успіху Музею історії Києва?
Насамперед, хотіла б зазначити, що Музей історії Києва це велика структура, до складу якої входять 8 філій. Але, сьогодні мені хотілося б поговорити більше про головний підрозділ музею, а саме – музейно-виставковий центр на Богдана Хмельницького. Коли ми проаналізували усі переваги, недоліки і особливості приміщень будівлі, де зараз знаходимось, то дійшли згоди, що тут має бути не лише історична експозиція, а історико-мистецький та культурно-просвітницький центр сучасного типу, в якому буде представлена і історія, і чудові мистецьки виставки, а також освітні, пізнавальні та розважальні проекти і програми. Нам вдалося знайти правильний формат і баланс між представленням як багатої історії, так і сучасного життя нашої столиці. Адже час – поняття досить філософське. Те, що, приміром, мало б статися за 15 хвилин, тобто є майбутнім, вже за 20 хвилин стає минулим. То ж, у нас кожен відвідувач може знайти для себе щось цікаве, адже вибір чималий. Можна в одному місці поринути в історичне минуле Києва, помилуватись виставками живопису, фотографії, скульптури, послухати класичну музику, подискутувати на пізнавальних дискусіях, познайомитись із творчими особистостями. Це своєрідний «культурний хаб» — територія можливостей, платформа для відпочинку та організації дозвілля. Це простір реалізації культурно-освітніх проектів як для киян, так і гостей столиці.
Величезною перевагою нашого музейно-виставкового центру є також пристосованість приміщень для відвідування людьми з інвалідністю, оскільки наш музей є безбар’єрним, тобто адаптованим для зручного переміщення осіб з особливими потребами.
— Останнім часом у світі кардинально змінюється ставлення до ролі та функцій закладів культури, зокрема, музеїв. Яким, на Вашу думку, має бути сучасний музей?
Дійсно, стара схема роботи музеїв «експозиція-екскурсовод-екскурсія-відвідувач» відходить у минуле. Загальноприйнята застаріла «споглядально-просвітницька» модель змінюється на, так звану, «гедоністичну», згідно якої культура повинна приносити задоволення, розважати, заспокоювати, хвилювати, провокувати, створювати настрій і, звичайно, залишати враження. В сучасному світі люди постійно зазнають стресу, вони перевантажені на роботі, втомлюються від побутових проблем, тому в закладах культури шукають можливість відпочити, відволіктись, а якщо вже навчатись, то в ненав’язливій формі.
Сучасний світовий концепт музейної діяльності – це «відпочинок-знання-настрій-враження», тобто задоволення потреб відвідувачів. Їх, до речі, в розвинутих країнах світу в музеях вже давно вважають і називають клієнтами.
— А чи є у вашого музею проблема з відвідуванням і чи застосовуєте Ви якісь нові методи для заохочення відвідувачів?
Не секрет, що якщо ти не входиш в ТОП 20 Must See музеїв світу, усі інші стикаються з кризою відвідувачів. Щоб не перетворюватись на «пилозбірник» експонатів, музеї всього світу шукають нові форми
комунікації з відвідувачами, втілюють інтерактивні програми і проекти
із застосуванням новітніх аудіовізуальних технологій, зокрема, 3-D, VR і т.п.. На цьому шляху знаходимося і ми, бо це актуально, сучасно і цікаво.
Звичайно, все, що стосується технологізації експозицій, потребує великої кількості коштів, але ми усвідомлюємо, що без капіталовкладень у музеїв немає майбутнього. Тому звертаємося за підтримкою і допомогою до Департаменту культури КМДА, а також шукаємо спонсорів.
Щодо відвідувачів, то хочу сказати, що ти ніколи не затягнеш людину туди, де їй не цікаво. До нас йдуть, і дуже багато. Бо цьому сприяє різностороння, багатовекторна діяльність нашого Музейно-виставкового центру. Ми робимо все, щоб наш музей був саме тим місцем, куди хотілося б приходити і дітям, і молоді, і родинам, і людям похилого віку. Це, до речі, також одна з головних світових тенденцій у музейній діяльності. Ми пишаємося тим, що МВЦ «Музей історії Києва» відвідує багато молодих людей. Радує те, що вони цікавляться і історичною експозицією, і сучасним мистецтвом: фотографуються, роблять селфі на фоні експонатів і творів мистецтва, спілкуються з художниками. Сьогодні музей можна впевнено назвати комунікаційним майданчиком! Є надія, що застарілі стереотипи про те, що музей – це нудно, відійдуть у минуле.
— Ви неодноразово зауважували, що у Вас діє багато проектів для різновікових категорій людей. Про що саме йдеться?
У нашому музейно-виставковому центрі розроблені та діють спеціальні інтерактивні музейні програми для дітей, підлітків та учнів, проводяться театралізовані екскурсії, квести історичною експозицією та вулицями Києва. Навіть для наймолодших відвідувачів, діток 2-3 років, ми влаштовуємо концерти «Baby Mozart». Для старшого покоління діє соціальна програма «Pur Vital – для літніх людей та заради них», в рамках якої проходять творчі вечори, концерти класичної музики, презентації книг та інші заходи. Понад два роки триває проект «Cultprostir Hub» — програма освітніх, мистецьких, комунікаційних та медійних заходів для киян та міської молоді. Також ми долучилися до програми «Культура без меж», в рамках якої проводимо спеціально розроблені екскурсії для людей з вадами зору.
— Якими проектами дивуватимете відвідувачів найближчим часом?
До кінця квітня у нас триватиме інтерактивний виставковий проект-«iFashion–Art». Під цей проект задіяні виставкові площі трьох поверхів МВЦ «Музею історії Києва», окрім другого, де розміщена історична експозиція. Ідея проекту – поєднання інтелектуальної моди з contemporary art та інтерактивною програмою заходів: майстер-класи від провідних стилістів, дієтологів і дизайнерів, зона експрес-знайомств… Коли, як не весною, варто подумати про оновлення – і внутрішнє, і зовнішнє.
У травні кияни та гості столиці матимуть змогу познайомитись із творчістю художників закарпатської школи живопису. В рамках проекту будуть представлені роботи класиків та молодих митців – учасників конкурсу «Срібний мольберт».
Літо розпочнеться з арт-проекту Анастасії Подрев’янської, міжмузейної виставки відреставрованих музейних експонатів «Погляд крізь віки. Дослідження та реставрація», виставкових проектів Kyiv Art Week та Kyiv Art School. Осінь також буде насиченою різноманітними мистецькими проектами. Наших відвідувачів дивуватимуть Петро Сметана, Сергій Гай, Руслан Лобанов, Олег Давиденко та інші.
— А що саме Ви могли б сказати про історичну експозицію?
Експозиція, що знаходиться на другому поверсі музею, присвячена історії Києва від часів давньоруської держави до початку ХХ століття.
У ній представлені археологічні знахідки Х-ХІІІ ст., комплекси матеріалів козацької доби, живописні роботи Пимоненка, Мурашка, Котарбінського, Світлицького, Шишка, а також особисті речі киян, які жили у Києві на рубежі ХІХ-ХХ століть та творили його неповторний образ. Проте, це далеко не все, що ми могли б показати нашим відвідувачам, адже у фондах музею зберігається більше 280 тисяч унікальних експонатів, серед яких лише археологічних знахідок понад 100 тисяч, а виставкових площ не вистачає. Колекція музею і наша гордість, і, водночас, наша болюча тема.
— Чому? Невже у Києві немає гідного приміщення для розміщення Музею історії Києва?
Дискусії щодо приміщення для Музею історії Києва не вщухають з 2004 року — тоді музей було виселено з Кловського палацу і «тимчасово переселено» до Українського дому. У 2012 році під тиском громадськості музею було передано будівлю по вулиці Богдана Хмельницького, 7. Оскільки ця будівля проектувалася не під музей, а під торгово-офісний центр, сховищ там немає, як і достатніх площ для розміщення повноцінної експозиції. Якби у Музею історії Києва було як мінімум 10 тисяч квадратних метрів, то можна було б показати історію Києва в усій його красі, починаючи з ІХ століття до наших днів. А це: археологічні комплекси, сакральні пам’ятки, книги, зброя, одяг, предмети побуту, ювелірні прикраси та багато іншого. У нас є неперевершена колекція мистецьких творів. У ній є роботи Олександра Мурашка і Григорія Світлицького, Миколи Глущенка і Анатолія Пламеницького, Сергія Шишка і Анатолія Петрицького, Вадима Меллера і Олександра Хвостенка-Хвостова. Музей історії Києва володіє також найбільшою у Києві колекцією київського пейзажу.
Щодо будівлі для музею, то гідні приміщення, звичайно, є. Ми мріємо про те, аби Музею передали Гостинний двір. Однак, передача цього об’єкту перебуває нині на етапі судів: з приватної власності у державну, відбуваються апеляційні суди і остаточно питання ще не вирішене. Тому ми сподіваємося на те, що до нас дослухаються і ми матимемо гідне приміщення для представлення повноцінної експозиції Музею історії Києва.
— 18 травня світ відзначатиме Міжнародний день музеїв. Чи готуєте Ви якусь програму до цього дня?
Цьогорічна тема Міжнародного дня музеїв дуже цікава і актуальна – «Музеї в мережі». Люди нині живуть у соціальних мережах. Безумовно, там має бути представлена і музейна діяльність. Наш Музейно-виставковий центр «Музей історії Києва» не відстає від сучасних тенденцій. Ми є у facebook, instagram, twitter і намагаємось бути активними користувачами соціальних мереж. Нині працюємо над ідеями святкування Міжнародного дня музеїв і, безперечно, здивуємо наших прихильників чимось новим і цікавим.
— Дякуємо за цікаву бесіду. Бажаємо Музею історії Києва процвітання, великої кількості відвідувачів та достойних умов для роботи музею.
Спасибі і Вам.